“Іди, ледащо, до мурашки; приглянься до її звичаїв, будь розумним. Нема в неї ні начальства, ні назирателя, ані вождя, — і літом вона хліб собі готує, у жнива збирає корм свій. Докіль лежатимеш, лінивче, коли ти встанеш зо сну свого? Не довго будеш спати, не довго й куняти, не довго будеш, розлігшися, згортати руки, і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе; і недостача, мов муж збройний.” (Прип 6:6-11)