У той час, коли весь край терпів нестерпний голод, пророк Ілля знаходився на Божому забезпеченні біля потоку Керіт.
“І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану. А круки приносили йому хліба та м’яса вранці, і хліба та м’яса ввечорі, а з потоку він пив.”
(1Цар 17:5-6)
Але по певному часі пересох той потік, і пророк Ілля був вимушений іти у чужий край до вдови, щоб там перебувати. Так само, як Бог колись наказав крукам годувати Іллю біля потоку Керіт, – тепер Господь наказує вдові зі Сарепти Сидонської годувати Іллю.
Іноді так буває з нами: Бог дає нам певний потік забезпечення, але дочасу! Згодом той потік пересихає, і нам доводиться залишати своє комфортне місце, щоби іти туди, куди хоче Господь. Те, що пересихає старий потік не означає, що Бог покинув нас. Але такі обставини спонукають нас завжди бути у формі і залежати від Бога та Його Слова.
(Ірина Шийка)