Життя народжується на землі через страждання. А далі батьки продовжують витрачати себе заради дітей, аби дати їм все необхідне для щасливого і успішного життя.

Апостоли також віддавали себе ради інших людей, аби передати їм життя Христа:
“У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з’явилося в нашому тілі й життя Ісусове. Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з’явилось Ісусове в нашому смертельному тілі. Тому то СМЕРТЬ ДІЄ В НАС, А ЖИТТЯ У ВАС.” (2Кор 4:8-12)В більшості випадків, за все, що ми маємо хтось заплатив ціну: наша мама у муках породу дарувала нам земне життя. А Христос пройшов через смерть, аби дати нам вічне життя. Ось тому, духовно зрілі люди ніколи не скажуть, що їм проявлено замало любові у житті. Вони переймають естафету і помираючи для себе, віддають себе заради інших, щоб було більше на землі життя!

(Ірина Шийка)