Сьогодні фактично усі спішать. Сучасний ритм життя диктує поспіх. Новітні технології допомагають швидше дістатись до точки призначення, швидше відправити і отримати лист, швидше зв’язатись із співрозмовником – усе швидше… Але правда у тому, що часу більше не стає.
Якщо людина необачна, тоді вона піддається цьому впливу і починає спішити жити.
Коли людина спішить – вона швидше втомлюється, більше порушує правила, менш уважна, пропускає важливі деталі.
Коли людина спішить – вона не бачить ближнього, який потребує допомоги. Ні, бачить, просто не має часу зупинитись, щоб йому допомогти.
Коли людина спішить – вона може пропустити найважливіше – зустріч з Господом…
Не спіши!
Учись від Ісуса, Який мав не дуже багато часу, але розпоряджався ним мудро. Він знаходив час для зупинки, знаходив час побути у молитві – саме там Він поправляв свій життєвий компас і налаштовував Себе на темп Отця.
Не спіши і ти – рухайся Божим темпом.