Не обманюйте себе!

«Не обманюйтеся, – Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Галатам 6:7)

Є люди, які свідомо переступають Божі Закони, йдуть всупереч своєму сумлінню, чинять неправильні речі в Божих очах, але при тому самі себе заспокоюють і переконують, що їм це не зашкодить. На перший погляд, виглядає, що так воно і є – адже в той момент не вдарила блискавка з неба і не відбувся землетрус, – і ця людина не провалилася крізь землю від гніву Божого.

Тут важливо розуміти дві речі.

Перше – існує закон сіяння і жнив. Що людина сіє, те й пожне. Чи добре, чи зле. Якщо хтось сіє гріх, то пожне прокляття, якщо сіє праведність, то пожне благословення. Проте посіяне сьогодні не означає, що сьогодні ж і принесе врожай. Потрібен час. Між сівбою і врожаєм завжди має пройти певний період часу. Колись більше, колись менше. Тому не треба себе задурювати, таємно грішачи, що нічого поганого не буде. Для таких є Боже застереження:

«Коли хтось почує це прокляття й переконуватиме себе, думаючи: „Зі мною все буде гаразд, хоч я уперто живу за своєю волею”, — це приведе до нещастя.» (Повт.Закону 29:19 суч.переклад)

Друга річ – Бог не спішить карати грішника. Господь не хоче смерті жодного грішника, а чекає щоб кожен спам’ятався і навернувся. Час, який людина проводить після вчиненого гріха не будучи покарана, – це час благодаті, це час для покаяння. Бог милосердно і терпеливо чекає, щоб людина одумалась, проаналізувала свої вчинки і повернулась на дорогу праведності. Також слід розуміти, що такий час благодаті не вічний…

Одна з пасток лукавого полягає в тому, щоб людина обманула сама себе, тим самим нічого не змінивши у своєму житті і випробовуючи Боже довготерпіння. Це призведе до нещастя.

Ось тому, коли наше сумління нам докоряє, нам слід позитивно відреагувати на це. Адже кожен, хто навертається від гріха, він мудро використовує Божу благодать – він знайде прощення і перейде від прокляття у благословення!

Ігор Шийка