Гарно спостерігати за красивим початком. Але куди краще бачити красивий кінець!
Цар Соломон увійшов в історію своїм славним початком і розкішним життям. Він просив у Бога мудрості, щоб добре управляти народом Божим. Богу це дуже сподобалося і в нагороду Соломон отримав не лише мудрість, але й багатство і славу. Соломон все зростав, а слава про нього пронеслася по всьому світу. Він побудував Божий храм, він двічі пережив відвідини Господні.
Проте, на превеликий жаль, Соломон не дійшов до фінішу на висоті. Він скотився до ідолопоклонства, щоб догодити своїм чужинним жінкам, чим і розгнівив Бога.
Бог докорив йому, що його серце не таке, як його батька Давида, яке до останнього трималося Господа. Так, Давид не був ідеальним, він теж спотикався, але він завжди навертався у покаянні до Бога і не робив своє серце твердим. Серце ж Соломона на старість обросло мохом ідолопоклонства і затверділо. Роки його мирного царювання змінилися бунтами і війнами, і в кінці кінців славне царство зазнало розколу…

Тримайся Господа на початку, йди з Ним по житті, а також тримайся Бога всім своїм серцем на кінці своїх днів, щоб сказати разом зі всіма вірними: «Свій біг закінчив, ВІРУ ЗБЕРІГ!»
(Ігор Шийка)