У той час, коли ворог тримав в облозі місто Єрусалим, і все виглядало так, ніби вже немає надії на спасіння, цар Єзекія подався у Господній дім. Він узяв того листа, що прислав був цар асирійський і розгорнув усі ті погрози перед Господнім лицем. Єзекія взивав до Бога і молився, щоби Господь врятував їх із рук царя асирійського. І була почута молитва царя, і прийшло слово через пророка Ісаю:

“Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста оцього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле! Якою дорогою прийде, то нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь! І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба!” (2Цар 19:32-34)

А далі Господь послав свого Ангола, і той в одну ніч знищив ворогів, що вже довгий час тримали в облозі та страху місто Єрусалим:

“І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п’ять тисяч…” (2Цар 19:35)

Який Великий і Славний наш Бог! У Нього достатньо ресурсу, аби нас визволити і спасти! А нам залишається увійти в Божу присутність і викласти перед Його лицем усі ті погрози, з якими ворог зазіхає на наше життя. Бо тільки там, біля престолу благодаті, ми отримаємо милість і для своєчасної допомоги знайдем благодать!
(Ірина Шийка)