Наш Господь та апостоли постійно опирались на пророчі книги у своїх посланнях. Навчаючи, вони цитували пророків, надхнених Святим Духом. Яке велике надбання для дітей Божих є у пророчих посланнях Ісаї, Єремії, Єзекиїля, Даниїла, Амоса, Огії, Йоіля, Мойсея, Самуїла та інших. Дуже цікавим фактом є те, що деякі пророцтва ще навіть не відбулись і вони тісно повязані з останніми часами. Апостол Петро спонукає церкву звертатись до пророчих книг, які є подібні до світла,що розганяє темряву:

“Ми також вважаємо послання пророків найнадійнішими. І правильно ви робите, коли звертаєтеся до них. Вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших. Перше, що маєте ви зрозуміти, – це те, що жодне з пророцтв у Святому Письмі не було вигадане самими пророками. Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.” (2 Петр. 1:19-21)

(Ірина Шийка)