Молитва – ключ до виходу з неволі!
Гріхи царя і гріхи народу ніколи не призводили до добра. Навпаки. Саме тому свого часу народ Ізраїля потрапив до полону. Бог попереджав, що таке трапиться. Але Бог і дав обітницю, що якщо народ буде взивати до Нього з краю неволі, то Він почує з небес і визволить їх. У випадку Ізраїля пророк Єремія провіщав, що полон триватиме 70 років:

«Бо так промовляє Господь: По сповненні семидесяти літ Вавилону Я до вас завітаю, і справджу Свої добре слово про вас, щоб вернути вас до цього місця.» (Єремія 29:10)

Даниїл, який ще юнаком потрапив до цього полону, дослідив у пророчих книгах, що настав час звільнення. Тому він почав шукати Господа: молився, каявся від імені всього народу, постив і благав, щоб Бог звершив те добре Слово і визволив їх з неволі:

«За першого року Дарія, Ахашверошового сина, з насіння мідян, що зацарював над халдейським царством, за першого року його царювання я, Даниїл, бачив у книгах число тих років, про які було Господнє слово до пророка Єремії, що сповниться для руїн Єрусалиму сімдесят років. І звернув я своє обличчя до Господа Бога, прохати з молитвою та з благаннями, у пості, у веретищі та в попелі….» (Даниїл 9:1-3)

Бог почув молитву Даниїла! Цар видає указ про повернення і відбудову зруйнованого храму та Єрусалиму!
Отже, коли народ упокорює своє серце, тоді Бог щось робить із серцем царя. Бог збуджує його дух і дає йому такі думки, щоб він прийняв закони, які будуть на добро для впокореного народу.
Молитва – це ключ до виходу з неволі! Молитва рухає невидимою рукою Божою – і стаються видимі зміни і чудеса!
(Ігор Шийка)