“Що є істина?” – спитав колись Понтій Пилат в Ісуса Христа. А Істина стояла перед ним. Тільки не вистачило йому сміливості, аби виправдати Істину, хоч він добре знав, що через заздрощі первосвященики видали йому Христа. А ще дружина просила його, щоб він не вчинив ніякого зла тому праведнику, бо у сні через Нього вона постраждала.

Але не захотів Пилат заступитись за Істину і, вмивши руки, він віддав Сина Божого на розп’яття.

“І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите…” (Мт 27:24)

Понтій Пилат не захотів страждати за Істину і платити за неї ціну. Він обміняв Істину (Христа) на дружбу з цим світом (дружбу з Іродом).

Є моменти в житті людей різних професій, коли треба заступатись за Істину. На жаль, більшість людей обирають умити руки і відпускають Істину на розп’яття.

Коли люди умивають руки, аби не відстоювати справедливість та право (Божі закони), тоді з правдою стається, як у тій поговірці:

“І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти.” (Іс 59:14)

(Ірина Шийка)