Воєначальнику Нааману не бракувало цілеспрямованості та наполегливості у житті. Він сміливо рвався у бої, здобуваючи велику воєнну кар’єру. Але було щось важке і непідвладне його власній силі волі. Тяжка проказа окутала тіло великого полководця і начальника війська сирійського. Проказа мучила не тільки тіло людини, вона мучила й душу, адже кожен прокажений був приречений на відчуження та самотність… І от, ніби світло з’явилося вкінці тунелю: Нааман почув добру новину про те, що в Ізраїлі є пророк, який зможе вилікувати його від прокази. Нааман, отримавши рекомендаційного листа від самого царя сирійського та взявши з собою коштовні подарунки, відправився в іншу країну, аби отримати те омріяне звільнення від своєї проблеми. Нааман, будучи грамотним воєнним стратегом, продумав і спланував увесь процес свого зцілення:

“…Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім’я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого… (2Цар 5:11)

Інколи ми не можемо прийняти від Бога своє чудо, бо Його план дій не збігається з нашим. У нас вправно працює фантазія і ми хочемо, щоб було так і так… А натомість, Господь хоче, щоб ми були смиренними і прийняли Його простий план дій. У Бога буває все набагато простіше, ніж у нас. Іноді наша проблема полягає в тому, що ми готові йти на великі подвиги, – а простого зробити не хочемо. Саме наша гординя так часто заважає нам отримати своє чудо і змінити життя на краще. Відклавши свою гординю і прислухавшись до поради тих, хто щиро бажав йому добра, Нааман врешті звільнився від того ярма, що сковувало його життя:

“І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий! І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий!” (2Цар 5:13-14)