Бог постійно турбувався про свій народ, який рухався в обіцяний край через пустиню. Удень Він ішов перед ними у Хмарі, аби захистити їх від спеки та спокус. Вночі, посеред темряви цього світу, діти Божі мали захист, тепло, затишок та світло, перебуваючи біля Стовпа Вогню.
Сьогодні Бог не залишив Своїх дітей сиротами. Він продовжує вести їх Духом Своїм. Інколи потрібно залишити своє звичне місце, щоб піти за Його веденням. Не лінуйся іти за Ним. І не біжи попереду Бога. Іди за Ним, будь ведений Духом Святим! І Він проведе тебе в обіцяний край!
“Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі.” (Рим. 8:14)
(Ірина Шийка)