Неемія нагадував своєму народові минуле свідоцтво про великі діла, які Господь зробив для їхніх батьків. Це було потрібно, аби не ослабла віра будівничих у непростій ситуації. Коли обставини притискають, згадай старе свідоцтво, як Бог рятував тебе.

“Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, стовп хмари не відходив від них удень, щоб вести їх дорогою, а стовп огню вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти. І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення. І сорок літ живив Ти їх у пустині. Не було недостатку ні в чому, одежі їхні не дерлися, а ноги їхні не пухли.” (Неемія 9:19-21)

Бог постійно турбувався про свій народ у пустині. Удень Він ішов перед ними у Хмарі, аби захистити їх від спеки та спокус. Вночі, посеред темряви цього світу, діти Божі мали захист, тепло, затишок та світло, перебуваючи біля Стовпа Вогню. Сьогодні Бог не залишив Своїх дітей сиротами. Він продовжує вести їх Духом Своїм. Інколи потрібно залишити свою зону комфорту, щоб іти за Його веденням. Не лінуйся іти за Ним. І не біжи попереду Бога. Будь ведений Духом Святим!

“Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі…” (Рим. 8:14)