Адаптація під час окупації чи війни – чи це добре? Так, це логічно і це правильно – бо це можливість врятувати своє життя, а можливо і не тільки своє. Ніхто не хоче помирати від ворога просто так. Коли не було можливості протистояти, тоді доводилось шукати способи виживання. Люди завжди знаходили такі шляхи. Вони пристосовувались навіть до найсуворіших обставин, оскільки Бог заклав здатність творчо мислити у Своє творіння.

«І зміцніла Мідіянова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами проходи, що в горах, і печери, і твердині.» (Книга Суддів 6:2)

«Проходи в горах, печери і твердині» – це не що інше, як лазівки життя. Це було тоді. А сьогодні це – підвали, бомбосховища, пункти незламності, павербанки, генератори, запаси питної води і їжі, тощо.

Окупанти діяли особливо жорстоко, вони руйнували і обкрадали ізраїльський край, продукуючи кризу – голоду і спустошення:«І бувало, якщо посіяв Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему, і йшли на нього. І вони таборували в них, і нищили врожай землі аж до підходу до Гази. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані осла, бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і приходили в такій кількості, як сарана, а їм та їхнім верблюдам не було числа. І вони приходили до Краю, щоб пустошити його. І через Мідіяна Ізраїль дуже зубожів, і Ізраїлеві сини кликали до Господа». (Книга Суддів 6:3-6)Через Мідіяна Ізраїль дуже-дуже збіднів – і таке тривало довгих сім років. Чому так довго? Чому не рік-два, але аж сім?

З одного боку тому що люди дуже живучі – вони навчилися виживати навіть в найскладніших умовах. Але в адаптації до біди є і негативна сторона. Якщо людина пристосувалася до важких умов, знайшла свої «проходи в горах» чи інші лазівки, а може й більше – знайшла нові можливості для заробітку, тоді в таких обставинах людина не буде спішити щось змінювати – їй же і так добре. Тим більше вона не буде шукати причини, що спричинила цю біду. Вона навіть не захоче, щоб ця криза закінчувалась. Адже не все вже й так погано з її точки зору…

Можливо, вони б терпіли ще довше, але вже не вистачало сил.

З другого боку результатом затяжної біди було те, що люди не розуміли, що причиною їхніх поневірянь є внутрішній ворог – це ідол, який руйнував їхній мир і гармонію з Богом.

Ось тому, саме тоді, коли криза стала нестерпною, люди почали кликати до Господа! О, нарешті вони стали на шлях до вирішення суті проблеми, а не тільки до можливості адаптуватися. Господь почув стогін свого народу і послав свого Ангола до Гедеона.

Гедеон – особливий муж. Він теж адаптувався до біди – «молотив пшеницю в виноградному чавилі». Але в його серці були правильні запитання: «…нащо прийшло на нас усе це?… А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідіяна.» Він також очікував чудес від Бога – і невдовзі він їх побачить. Адже Бог використає Гедеона і його армію із 300 вибраних воїнів, щоб врятувати Ізраїля від величезного війська загарбника!Але перед тим як іти воювати з зовнішнім ворогом, Гедеон мав зробити одну річ, набільш важливу: він мав знищити внутрішнього ворога – усунути Ваалового жертівнка – місцевого ідола.«І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: …розбий Ваалового жертівника батька свого, а святе дерево, що при ньому, зрубай. І взяв Гедеон десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі».

Нагадаємо, що вороги, які прийшли на Ізраїль ззовні – це не причина, а наслідок. А ось ідоли, які були в серці Ізраїля – саме це було причиною усіх нещасть. Ось тому Господь і вказав, що спершу потрібно усунути причину «хвороби».Ой, як непросто було Гедеону зруйнувати ідола, що він мусів зробити це уночі, бо «боявся дому батька свого та людей того міста». Та на цьому історія не закінчилася. Коли народ довідався, хто таке учинив, то готовий був вбити Гедеона, їхнього майбутнього визволителя!

Кожний народ, який переживає біду чи нещастя, має своїх «ідолів». Одним з популярних ідолів сьогодення є корупція, яка породжує обман, насильство, безкарність та іншого роду беззаконня. Прив’язаність до ідола стає такою сильною, що будується ціла система навколо цього. Тепер кожен, хто захоче зруйнувати цю систему стає ворогом і підлягає страті. Виглядає, що нічого нового немає під сонцем… Все та сама історія.

Чи знайдуться сьогодні Гедеони, які не тільки здатні адаптуватися, щоб вижити, але й будуть задавати собі правильні запитання, які будуть дивитися в корінь і які отримають здатність від Бога побороти причину біди і, як наслідок, принести велику перемогу для всього народу?

Ігор Шийка