Ось і наблизилось свято «Пасхи». Які історичні корені передували цьому величному дню і який справжній зміст цього свята?
Читаючи Біблію, ми можемо побачити, що це свято мало початок ще у глибоку давнину, понад 1000 років до н. е. Дивлячись в історію єврейського народу, це були ті часи, коли вони перебували у єгипетському рабстві. Бог підняв пророка Мойсея, який мав вивести їх із дому неволі. Так як фараон Єгипту опирався волі Бога, аби відпустити єврейський народ на свободу, то Господь посилав страшні кари на єгипетський край. Остання кара була найгрізнішою. Із цією подією і пов’язане зародження свята Пасхи.
У пасхальну ніч мали бути вигублені усі перворідні в Єгипті – від людини і до худоби. Перед звершенням цієї кари над Єгиптом Мойсей дав євреям певні вказівки. Кожен дім мав відділити зі свого стада одне ягня – самця, що було без жодної вади. Агнець мав бути заколений на смерканні. Його кров’ю слід було помазати одвірки й перекладини дверей в кожному домі. У ту ніч євреї мали їсти м’ясо ягняти спечене на вогні із прісним хлібом та гіркими травами. Трави символізували їхнє важке життя у єгипетському рабстві. Їли страву у поспіху, будучи готовими вирушати в дорогу із країни-неволі. І це була «Пасха» для Господа. Слово «Пасха» означає «перескочення», бо Ангол-губитель «перескакував», цебто обминав той дім, де двері були обмазані кров’ю. У середині ночі Господь вдарив кожного перворідного у тому домі, де не вкушали пасхального ягняти. Фараон, побачивши свого мертвого сина, погодився відпустити народ Ізраїля на свободу.
Той вечір став вирішальним для свободи єврейського народу. Дотримування свята Пасхи із року в рік служило нагадуванням, що Бог визволив їх від рабства.
Пройшло більше тисячі років, аж поки на землю з’явився Той, Хто замінив пасхального агнця. Хрестячи людей біля ріки Йордану, Іван Хреститель побачив Ісуса і промовив:

«Оце – Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!»

Син Божий став отим досконалим ягням, яке було заколене в честь святкування Пасхи. Він не мав жодної вади – гріха. Але Він узяв наші гріхи на себе! Він поніс кару замість людини! Ісус був розп’ятий на хресті і Йому прокололи списом бік. Там на хресті Син Божий нагадував справжнє заколене пасхальне ягня. Тільки цього разу кров Агнця рятувала людей не від єгипетського рабства, як це було у Старому Завіті. Агнець вмирав, аби спасти кожну людину від рабства гріха. Про це ж говорив у своєму листі Апостол Петро:

«І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти…»

Таким чином святкування Пасхи у Новому Завіті стало нагодою для людини залишити своє гріховне життя. Як це зробити? Дивлячись на хрест, де висить заколений Агнець, і просячи у Бога прощення гріхів. Нам потрібно повірити в те, що Ісус Христос став нашим Спасителем від гріха та вічних мук у пеклі.
Отже, що потрібно християнам аби правильно спожити цю святкову трапезу? Чи треба нам знову заколювати ягня і вживати прісний хліб? Ні, бо досконалий Агнець уже був заколений, а прісним хлібом для нас є святе і побожне життя. Апостол Павло описував новозавітню Пасху так:

«Бо наша Пасха – Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистоти та святості!»