У той час, коли весь край терпів нестерпний голод, пророк Ілля знаходився на Божому забезпеченні біля потоку Керіт.

“І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану. А круки приносили йому хліба та м’яса вранці, і хліба та м’яса ввечорі, а з потоку він пив.” (1Цар 17:5-6)

Але по певному часі пересох той потік, і пророк Ілля був вимушений іти у чужий край до вдови, щоб там перебувати. Так само, як Бог колись наказав крукам годувати Іллю біля потоку Керіт, – тепер Господь наказує вдові зі Сарепти Сидонської годувати Іллю. Іноді так буває з нами: Бог дає нам певний потік забезпечення, але дочасу! Згодом той потік пересихає, і нам доводиться залишати своє комфортне місце, щоби іти туди, куди хоче Господь. Те, що пересихає старий потік, ще не означає, що Бог покинув нас. Але такі обставини спонукають нас завжди бути у формі і залежати від Бога та Його Слова.