Цар Ахав вважав, що у всіх бідах його народу винен пророк Ілля. Адже все було добре в Ізраїлі, аж поки не прийшов тішбянин Ілля зі словом від Господа. Відразу після того, як прозвучало слово пророка, – почався Божий присуд: посуха і тяжкий голод в країні. А цар Ахав, замість того, аби зійти зі своєї дороги зла і навернутись до Господа, почав звинувачувати Іллю, що це він навів прокляття на Ізраїль.

“І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: Чи це ти, що непокоїш Ізраїля? А той відказав: Не я внещасливив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотримання Господніх заповідей, та й ти пішов за Ваалами.” (1Цар 18:17-18)

Земля Ізраїля потерпала саме через гріхи дому Ахава і через їхнє недотримання Божих заповідей! А пророк Ілля був всього лиш інструментом у руках Господа. І він говорив і робив тільки те, що казав йому Бог. Так хто ж тоді насправді внещасливив Ізраїля?