Сіяч сіє Слово.

“Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували.” (Лк 8:5)

КРАЙ ДОРОГИ. Більшість людей не відводять належного місця для Слова Божого у своєму житті. Навіть коли вони чують Слово, – то швидко забувають Його, бо вони не зосереджуються на ньому і не роздумують про нього. З ними наче у приказці: в одне вухо влітає, а з іншого вилітає! Такі люди не розуміють справжньої цінності Слова Божого, тому воно у їхньому домі знаходиться далеко на полиці (край дороги). Якщо людина не має часу, щоб задуматись над Словом Божим, – то вона не має часу, щоб увірувати і спастись!

“А котрі край дороги, це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.” (Лк 8:12)

ГРУНТ КАМ’ЯНИСТИЙ. Є люди, які з радістю приймають Слово Боже і дуже голосно розповідають про свою віру, а по недовгому часі відпадають. Чому так стається? Бо так написано про них:

“А що на кам’янистому ґрунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.” (Лк 8:13)

Дуже важливо для кожного укорінюватися в Христа через читання Слова Божого і Молитву. Вірна людина спочатку пускає глибоке коріння в землю. Можливо такі люди зовні не дуже видні, але у них є глибока таємниця з Богом. Вони не в’януть від пекучого сонця, адже у них є глибокий корінь у Христі! Віра кожного буде випробувана часом! Не все буває гладко у житті, навіть після того, як ми увірували. Не маючи ж глибокого кореня у Христі, людина може дуже легко засохнути під час випробувань. Тому не спішіть рости назовні, а укорінюйтесь в Христа: чим глибший корінь – тим сильніша і непохитніша віра!

ПОСЕРЕД ТЕРНУ. Терен і будяччя з’явилися на землі ще від гріха Адама. Скільки не поли бур’ян, він все рівно буде проростати. І для того, щоб терен не заглушив урожай, його постійно потрібно полоти. Так само і з нашим християнським життям: терен завжди намагатиметься заглушити посіяне Слово Боже у наше серце. І для того, щоби принести урожай у життя вічне, необхідно пильнувати за своїм серцем. Бо клопоти цьогосвітні і омана багатства та різні бажання, наче терен, проростають дуже швидко і починають затінювати Слово Боже у нашому житті.

“А між терен посіяне, це ті, що слухають слово, але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.” (Мр 4:18-19)

Не дозволяйте старій гріховній природі знову проростати у вашому серці. Находьте час для перебування у Слові Божому та в молитвах. Не пропускайте церковних зібрань, бо саме там готується необхідна пожива для вас. Політь своєчасно бур’ян, – і Слову Божому не буде тісно у ваших серцях!

ДОБРА ЗЕМЛЯ. Боже Слово робить Свою роботу, і Воно порожнім не вертається! Але ми маємо створити сприятливі умови у своєму серці, аби Слово могло вкоренитись і прорости. Відведіть належне місце для Слова Божого у вашому серці, аби воно не лежало як край дороги і не було викрадене птахами. Не захламлюйте своє серце камінням образ та конфліктів. Пам’ятайте також, що омана багатства і клопоти цьогосвітні, як терен і будяччя можуть безпощадно заглушити Слово! Отож створіть належні умови для Слова Божого в своєму серці і нехай Слову Божому не буде тісно у ваших серцях! Важливо не тільки слухати Слово Боже, що послане нам з небес. Треба дозволити цьому Слову прорости у нашому серці і дочекатись дорогоцінного плоду. А це досягається через постійність, стійкість, витривалість і терпіння. Почувши Слово Боже, нам треба схопитись за нього і не відпускати. Необхідно оберігати це Слово, наче цінний скарб, аби ніхто не зміг викрасти його з нашого серця.

“А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, БЕРЕЖЕ його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в ТЕРПЕЛИВОСТІ.” (Лк 8:15)

Нехай ваше серце буде доброю землею для Слова, що послане з Небес!