У свято Опрісноків євреї не мали права їсти нічого заквашеного.
Первосвященики і книжники точно дотримувались старозавітніх приписів. У них на столі не було нічого квашеного в ці дні. Але, нажаль, закваска лукавства почала виповзати на поверхню із їхнього злого серця.
Що ж ми читаємо?
“За два ж дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книжники стали шукати, як би ПІДСТУПОМ взяти Його (Ісуса) та забити.” (Мк 14:1)
В Опрісноки відбувається лукавий задум вбивства. Тісто почало бродити. У домі первосвященика вирішується подальша доля Сина Божого. Вердикт винесений – “достойний смерті розбійника!”

Для новозавітнього християнина Опрісноки – це очищення душі від хитрощів, злоби і лицемірства. Ми не маємо права уподібнюватися до людей, які зовні святкують Опрісноки, а всередині повні закваски ненависті і злоби.
Отож, усуньте стару розчину і станьте прісним (святим) тістом!
(Ігор Шийка)