Якось цар Вавилонської імперії Валтасар розважався разом зі своїми приятелями, а коли вони оп’яніли, то вчинили нерозумне:
“Коли вино опанувало розум, Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд, який виніс був його батько Навуходоносор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили цар та вельможі його, його жінки та його наложниці.” (Дан 5:2)
Вино здатне опанувати розумом. Навіть розумом царя. Людина тоді легка чинити непристойне і нерозумне. Цар в оп’янінні зухвало зазіхнув на святі речі Божого дому. Реакція Неба була миттєвою – Валтасар побачив дивне видіння – Рука писала на стіні.
Це був таємничий напис-вирок…
“Тоді змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли суглоби крижів його, і билися коліна його одне об одне.” (Дан 5:6)
Слово Неба протверезило царя і налякало його до костей. Цар одразу скликав мудреців, щоб витлумачили йому напис. Та ніхто не зміг розгадати цієї загадки. Аж поки не прийшов Даниїл, муж великої духовної ваги, який і витлумачив Божий напис:
“А оце писання, що написане: Мене, мене, текел упарсін. Ось розв’язка цієї речі: «Мене» – порахував Бог царство твоє, і покінчив його. «Текел» – ти зважений на вазі, і знайдений легеньким. «Перес» – поділене царство твоє, і віддане мідянам та персам.” (Дан 5:25-28)
Тієї ж ночі усе так і збулося…
Рано чи пізно, кожен з нас буде зважений і дасть звіт за своє життя перед Богом. Блаженні ті, чий дух буде високим, як у Данила і горе тим, хто буде знайдений легким.
(Ірина Шийка)