“…На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель. І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди! Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником: що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди? А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, огорожу його розвалю, і він на потоптання буде, зроблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!” (Іс 5:1-6)

Отак, нажаль буває і з людьми. Господь створив для них усі необхідні умови, аби вони родили добрі плоди для Його Царства. Одні родять добрі рослини і приймають благословіння від Господа. А інші, чомусь приносять терня та будяччя, і їхня доля – плачевна…
(І. Шийка)